Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),
членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,
за участі:
судді Зарічненського районного суду Рівненської області Андрія ДІДИКА,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Зарічненського районного суду Рівненської області Дідика Андрія Володимировича на відповідність займаній посаді,
встановила:
I. Інформація про кар’єру судді та проходження етапів кваліфікаційного оцінювання.
Указом Президента України від 24.09.2016 № 410/2016 Дідик Андрій Володимирович призначений на посаду судді Зарічненського районного суду Рівненської області строком на п’ять років.
Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Зарічненського районного суду Рівненської області Дідика А.В.
Рішенням Комісії від 18.10.2018 № 236/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Дідика А.В. Цим же рішенням Дідика А.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема, Дідика А.В.
За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок від 23.02.2019.
Згідно з рішенням Комісії від 20.07.2023 № 34/зп-23, з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25.07.2023 доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Чумака С.Ю.
IІ. Норми права, що регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18, зі змінами) (далі – Положення).
Відповідно до пункту 5 глави 6 «Визначення результатів кваліфікаційного оцінювання» розділу II Положення критерії компетентності оцінюються так:
- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких:
рівень знань у сфері права – 90 балів;
рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів;
- ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність кандидата на посаду судді – 80 балів;
- діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів.
Особиста компетентність – 100 балів.
Соціальна компетентність – 100 балів.
Критерій професійної етики оцінюється у 250 балів, з яких:
- морально-психологічні якості – 100 балів;
- інші показники – 150 балів.
Цей критерій оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді вимогам професійної етики.
Критерій доброчесності оцінюється у 250 балів, з яких:
- інтегративність – 100 балів;
- інші показники – 150 балів.
Цей критерій оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді вимогам доброчесності.
ІII. Результати кваліфікаційного оцінювання.
Комісією досліджено досьє Дідика А.В., проведено співбесіду та встановлено таке.
І. Критерій професійної компетентності.
1. Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування. Дідик А.В. набрав 76,5 бала.
2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання. Дідик А.В. набрав 83,5 бала.
Відповідно до пункту 9 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді − 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 160 балів, що становить більше ніж 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
3. Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.
Відповідно до інформації Державного підприємства «Інформаційні судові системи» за час роботи суддею порушено строки оприлюднення судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР): у 2017 році – 8 судових рішень, у 2018 році – 12 судових рішень, у 2019 році – 10 судових рішень, у 2020 році – 6 судових рішень, у 2021 році – 3 судові рішення. Загалом порушено строки оприлюднення 39 судових рішень. Деякі з цих рішень, оприлюднено значно пізніше, ніж це передбачено законом: у справі № 561/613/18 прострочено на 64 дні (постанова від 16.07.2018, направлено до реєстру 19.09.2018), у справі № 561/576/19 прострочено на 38 днів (ухвала про призначення судової експертизи від 15.07.2019, направлено до реєстру 30.08.2019), у справі № 561/272/20 прострочено на 96 днів (ухвала про продовження строків тримання під вартою від 23.06.2020, направлено до реєстру 05.10.2020).
За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія дійшла висновку, що кількість внесених до ЄДРСР з порушенням строків судових рішень є порівняно незначною, тому оцінила цей показник у 80 балів.
4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону суддя проходить підготовку в Національній школі суддів України не менше ніж раз на три роки.
Із матеріалів суддівського досьє Комісією встановлено, що Дідик А.В. підвищував свій фаховий рівень у регіональних відділеннях Національної школи суддів України упродовж 2016–2025 років.
За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 5 балів.
ІІ. Критерій особистої компетентності.
1. Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник.
2. Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики.
3. Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила критерій особистої компетентності в 65 балів.
ІІІ. Критерій соціальної компетентності.
1. Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
2. Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
3. Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
4. Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила критерій соціальної компетентності у 97 балів.
ІV. Критерій професійної етики та доброчесності.
1. Морально-психологічні якості (інтегративність) за критерієм професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 95 балів.
2. Загальну інтегративність (доброчесність) оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 77,5 бала.
3. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, політична нейтральність, дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя, дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
4. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону, наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді, наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Пунктом 120 параграфа 9 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23, зі змінами), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
До Комісії 11.12.2025 надійшло рішення ГРД про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, затверджене 09.12.2025 (далі – інформація ГРД).
ГРД встановлено дані, які не є самостійною підставою для висновку про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такими, що характеризують суддю та можуть бути використані під час оцінювання:
1. Указом Президента України від 24.09.2016 № 410/2016 Дідик А.В. призначений строком на п’ять років на посаду судді Зарічненського районного суду Рівненської області. Після закінчення терміну повноважень станом на грудень 2025 року кваліфікаційного оцінювання він не проходив, тож наразі не здійснює правосуддя, будучи суддею цього суду.
У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2016–2024 роки суддя не вказує жодного нерухомого майна поблизу селища Зарічне. Задеклароване майно судді розташоване за 500 км від суду (будинок у селі Климець Львівської області) та за 340 км (квартира у місті Львів).
На думку ГРД, недекларування суддею права власності / користування об’єктами нерухомості за очевидної необхідності десь проживати у стороннього спостерігача викликатиме обґрунтовані сумніви щодо доброчесності судді та його відповідності критерію чесності.
Суддя в межах права на відповідь надав ГРД пояснення, чому не вказав у щорічних майнових деклараціях об’єкта нерухомості (місця проживання) у селищі Зарічне Рівненської області. У зв’язку з обмеженим житловим фондом і великим попитом на житло у селищі на період роботи він спочатку винаймав кімнату в готелі «Юність» Комунального підприємства «Сніжинка», а сьогодні винаймає квартиру без договору. Решту часу мешкає у місті Львові з сім’єю.
Також суддя у своїй відповіді ГРД посилався на пункт 74 Роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 № 4 (зі змінами та доповненнями, актуальне станом на 28 січня 2025 року), в якому зазначено, що «Дані про об’єкт декларування (зокрема, нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби), що перебував у володінні та/або користуванні суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (не менше 183 днів для щорічної декларації з будь-якою позначкою та декларації кандидата на посаду)».
ГРД скептично ставиться до тверджень судді, що він щотижня долає відстань у майже 700 кілометрів (від місця роботи у Рівненській області до міста Львова і назад) і вважає цю відповідь такою, що потребує додаткових пояснень судді, зокрема щодо кількості днів відпусток і лікарняних.
У засіданні Комісії зазначені обставини суддя пояснив тим, що він проживав в орендованому житлі у звітний період менше 183 днів, необхідних для декларування, а тому нічого не декларував.
Комісія вважає такі пояснення непереконливими, оскільки мета декларування полягає в тому, щоб особа задекларувала майно, яке перебуває в її користуванні протягом звітного періоду.
Комісія також зазначає, що з погляду звичайної розсудливої людини сумнівно, що суддя протягом 2016–2024 років не зміг орендувати житло у селищі Зарічне, де він працював. Комісія бере до уваги надані суддею документи (договори про надання послуг із проживання) на підтвердження факту користування кімнатою в готелі у 2016–2018 роках, а також пояснення судді щодо недекларування квартири у 2019–2024 роках з огляду на відсутність письмового договору оренди з власницею квартири. Водночас Комісія не вважає наведені Дідиком А.В. факти підставою для недекларування цього майна.
Таким чином, на переконання Комісії, суддя не спростував чіткими та переконливими доказами обґрунтовані сумніви щодо недекларування ним цього житла. Водночас, своїми поясненнями суддя підтвердив факт користування майном у селищі Зарічне, яке не задекларував з огляду на своє тлумачення вимог законодавства.
Комісія дійшла висновку, що такі порушення не є достатніми для визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, проте є підставою для зменшення оцінки судді за критерієм «доброчесність» на 20 балів.
2. У майновій декларації за 2015 рік суддя зазначає сукупний дохід сім’ї, який не може покрити її витрат – 28 842 грн (5 346 грн – дохід судді, 23 496 грн – дохід дружини судді).
Сім’я судді складається з чотирьох осіб (ураховуючи двох неповнолітніх дітей). Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», прожитковий мінімум для працездатної особи у 2015 році становив 1 218 грн, а для дитини до 6 років – 1 032 грн, загалом для сім’ї судді – 54 000 грн (якщо розрахувати прожитковий мінімум на весь рік для всіх членів сім’ї). Тож задекларованих коштів було майже вдвічі менше, аніж це потрібно для покриття прожиткового мінімуму двох працездатних осіб та двох дітей.
ГРД звертає увагу, що розрахунок проведено на підставі законодавчо визначених розмірів прожиткових мінімумів, які, як відомо, значно відрізняються від реальних сум, за які можна забезпечити нормальне проживання сім’ї. На думку ГРД, за будь-яких умов суддя задекларував суму доходу, за яку, очевидно, неможливо було забезпечити життя сім’ї, що може викликати обґрунтовані сумніви у правдивості цієї суми або питання до джерел походження коштів на проживання сім’ї, які не були відображені у майновій декларації. Окрім того, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав 14.06.2007 суддя уклав іпотечний договір з метою купівлі квартири площею 49 кв.м у місті Львів, (з додатковою угодою у 2015 році), а отже він мав фінансові зобов’язання на покриття кредиту в сумі 155 659 грн.
З огляду на зазначене ГРД вважає, що задекларовані кошти не могли покривати витрати сім’ї судді і фінансові зобов’язання у 2015 році, що може свідчити про наявність інших, невідображених у декларації джерел походження коштів. Водночас ГРД не виключає імовірності, що сім’я судді витрачала заощадження, сформовані станом на 2014 рік, ще до того, як на суддю був покладений обов’язок декларування.
Під час засідання Дідик А.В. пояснив, що його доходи та доходи його сім’ї у 2015–2016 роках були меншими, ніж у попередні роки, тому йому доводилось покривати різницю із заощаджень, накопичених раніше, в тому числі за рахунок тих грошових коштів, що залишились після продажу квартири у місті Броди Львівської області 28.04.2006. Також він вказав, що періодично його сім’ї допомагали батьки (його та дружини), які мали присадибне господарство, а також були працевлаштовані. На той момент він уже пройшов конкурс до місцевого суду і чекав призначення на посаду судді, тому нової роботи не шукав, працював помічником адвоката, доходи дійсно були невеликими.
Зважаючи на те, що з моменту зазначених подій пройшло 10 років, період незначних доходів був нетривалим, Дідик А.В. не виконував жодних функцій держави і відповідно не був суб’єктом декларування, Комісія вважає такі пояснення прийнятними. Отже, зазначені обставини не впливають на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
3. Суддя придбав майно вчетверо дешевше інвентаризаційної вартості.
У майнових деклараціях за 2015–2024 роки суддя зазначає, що 27.07.2006 набув у власність житловий будинок площею 59 кв.м за адресою: Львівська область, село Климець, вартістю 41 234 грн. Водночас згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав ціна договору становить 10 240 грн.
ГРД звертає увагу на те, що загальноприйнята практика ринку нерухомого майна свідчить, що ринкова вартість, як правило, є вищою від інвентаризаційної. Також слід відзначити, що станом на 2025 рік згідно з оголошенням на сайті продажу у вказаному населеному пункті будинок із незавершеними роботами коштує 15 000 доларів США. З огляду на ці факти, на думку розсудливого спостерігача, вартість майна у договорі купівлі-продажу судді могла бути заниженою. Водночас ГРД не бачить умислу кандидата приховати дохід, оскільки на момент придбання нерухомості Дідик А.В. не обіймав посади судді.
Під час співбесіди в Комісії та у своїх письмових поясненнях Дідик А.В. зазначив, що 03.04.2006 він придбав за договором купівлі-продажу (далі – Договір) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. В електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Договір був зареєстрований 27.07.2006 за № ________.
Згідно з пунктом 4 Договору продаж було вчинено за узгодженою сторонами ціною –10 240 грн, що еквівалентно 2 000 доларів США. Вказана сума на той час відповідала ринковій вартості будинку. Відповідно до пункту 3 Договору інвентаризаційна вартість будинку становила 41 234 грн.
У майновій декларації Дідик А.В. зазначив балансову вартість придбаного будинку, що, на його думку, не суперечить законодавству про майнове декларування.
Комісія вважає надані пояснення достатніми, тому зазначені обставини не впливають на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
4. У Державному реєстрі речових прав серед архівних записів про батька судді – ОСОБА_1, наявна інформація про громадянство рф. Водночас у реєстраційних документах батька судді наявна інформація й про український паспорт з 1996 року. Згідно з реєстраційними даними, ОСОБА_1 народився в рф, у місті Гур’євську Кемеровської області.
ГРД вважає, що архівний запис, у якому йдеться про наявність у ОСОБА_1 громадянства рф, потребує пояснень судді для встановлення обставин щодо можливих зв’язків судді з особами на території країни-агресора / тимчасово окупованих територіях або відсутності такого.
Під час засідання Комісії зазначені обставини суддя пояснив тим, що дійсно його батько народився на території рф, оскільки радянською владою його бабу з дідом було відправлено у заслання до міста Гур’євськ Кемеровської області. Коли батькові було два роки, вони повернулися до Львівської області. Додатково суддя повідомив, що ані він, ані члени його родини не мають російського громадянства. Також він зазначив, що члени його родини не відвідували рф чи окуповані території України після початку збройної агресії у 2014 році. Згадка про російську федерацію стосується не громадянства батька, а саме місця його народження.
Комісія вважає такі пояснення прийнятними, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому зазначені обставини не впливають на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Крім інформації, зазначеної в рішенні ГРД, Комісією також перевірені інші обставини, які можуть впливати на оцінку критерію доброчесності та професійної етики.
Так, відповідно до інформації, вказаної в листі Зарічненського районного суду Рівненської області від 12.05.2025 № 02-25/2/2025, надісланому на запит Комісії від 07.05.2025 № 31кп-3573/18, та з Єдиного державного реєстру судових рішень суддею Дідиком А.В. у 2018–2019 роках ухвалено дві постанови про передачу матеріалів справи про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації (справи № 561/969/18 та № 561/29/19).
У постанові Зарічненського районного суду Рівненської області від 25.10.2018 у справі № 561/969/18 зазначено, що ОСОБА_2 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння, огляд зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер № 6810» у присутності двох свідків. Результат становив 1,87 ‰, чим порушено пункт 2.9 а Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані органами поліції за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Крім того, у тексті вказаної постанови зазначено, що ОСОБА_2 їздить на заробітки, оскільки за місцем проживання не має постійної роботи, а на утриманні у нього четверо неповнолітніх дітей.
Також вказано, що в судовому засіданні саме ОСОБА_2 подано клопотання голови громадської організації «Спортивний клуб Зарічне» (далі – ГО «СК Зарічне»), в якому останній просить звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, передати матеріали на розгляд ГО «СК Зарічне» для застосування до порушника заходів громадського впливу.
У постанові Зарічненського районного суду Рівненської області від 06.03.2019 у справі № 561/29/19 зазначено, що ОСОБА_3 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Огляд зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер № 6810» у присутності двох свідків. Результат становив 1,11 ‰, чим порушено пункт 2.9 а Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органами поліції за частиною першою статті 130 КУпАП.
Також вказано, що саме адвокатом ОСОБА_3 подано суду клопотання голови ГО «СК Зарічне», в якому останній просить звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, передати матеріали на розгляд ГО «СК Зарічне» для застосування до порушника заходів громадського впливу.
Водночас Комісія звертає увагу на те, що в цих постановах відсутній опис доказів, які підтверджують використання транспортних засобів для виконання службових обов’язків, обсяг службових обов’язків, посад, які обіймали водії, а також не досліджено доказів членства водіїв у громадських організаціях та їхні трудові відносини із колективами, яким передавалися матеріали на розгляд для застосування заходів громадського впливу. Тобто зв’язок між ГО «СК Зарічне» та зазначеними вище правопорушниками в текстах постанов судді не прослідковується.
На співбесіді Дідик А.В. заявив, що під час ухвалення постанов про звільнення від адміністративної відповідальності з переданням матеріалів справи на розгляд трудового колективу він вивчав інформацію про особу правопорушника, з’ясовував його ставлення до вчинених дій, характер правопорушення, а також брав до уваги наявність обґрунтованих клопотань від трудових колективів та громадських організацій про передання їм матеріалів для застосування заходів громадського впливу. Проте, на думку Комісії, ці пояснення судді не відповідають змісту його постанов.
Насамперед Комісія зазначає, що вона не має повноважень у межах кваліфікаційного оцінювання надавати оцінку судовим рішенням, прийнятим суддею Дідиком А.В., натомість оцінює поведінку судді з огляду на вимоги Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22.02.2012 (далі – Кодекс).
У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування.
Ефективна система правосуддя функціонує на благо широкого загалу суспільства, а не тільки тих осіб, справи яких розглядаються в суді.
Відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, у частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
При накладенні стягнення уповноважений орган (посадова особа) враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі – Правила), визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами першою та другою статті 21 КУпАП (у редакції, чинній до 17.03.2021) передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, є більш суспільно небезпечним порівняно з іншими визначеними цим Кодексом правопорушеннями. Безпідставне звільнення правопорушників має вкрай негативні наслідки, тому розгляд вказаної категорії справ є суспільно значущим.
Проте, на думку Комісії, мети юридичної відповідальності не буде досягнено, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності.
Водночас Комісія зауважує, що звільнення від покарання без достатніх для цього підстав може свідчити про невиконання завдань адміністративної відповідальності щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Комісія зазначає, що суддя під час співбесіди не зміг надати пояснень щодо зв’язку правопорушників з громадською організацією, яка заявила клопотання про взяття їх на поруки, відповідні постанови посилань на це не містять. З огляду на вказане Комісія вважає, що суддею не наведено переконливих мотивів передачі правопорушників на поруки організації, з якою вони не мають жодного зв’язку.
Комісія дійшла висновку, що такі порушення не є достатніми для визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, проте є підставою для зменшення оцінки кандидата за критерієм «професійна етика» на 20 балів.
IV. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
За результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді Дідик А.В. отримав такі бали:
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Рівень знань у сфері права |
76,5 |
245 |
|
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні |
83,5 |
||
|
Ефективність здійснення правосуддя |
80 |
||
|
Діяльність щодо підвищення фахового рівня |
5 |
||
|
Особиста компетентність |
Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості |
65 |
65 |
|
Соціальна компетентність |
Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості |
97 |
97 |
|
Професійна етика |
Показники професійної етики |
130 |
225 |
|
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
95 |
||
|
Доброчесність |
Показники доброчесності |
130 |
207,5 |
|
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
77,5 |
||
|
Всього |
839,5 |
||
Відповідно до пункту 11 розділу V Положення рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.
Отже, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Дідик А.В набрав 839,5 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Дідик Андрій Володимирович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 839,5 бала.
2. Визнати суддю Зарічненського районного суду Рівненської області Дідика Андрія Володимировича таким, що відповідає займаній посаді.
Головуючий Сергій ЧУМАК
Члени Комісії: Андрій ПАСІЧНИК
Роман САБОДАШ
